ПРОТОКОЛ №1
методичного об’єднання вчителів початкових класів
«Забезпечення належних умов для навчання в умовах воєнного
стану. Підвищення фахової компетентності вчителів початкових
класів»
від «23» серпня 2024 року
Присутні: 9 членів МО
Відсутні: -
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
1.Аналіз роботи методичного об’єднання вчителів початкових класів
за 2023-2024 навчальний рік.
2.Презентація плану роботи МО вчителів початкових класів на 2024 -
2025 навчальний рік. Погодження плану роботи членами МО.
3.Курси підвищення кваліфікації: траєкторія професійного розвитку
педагогічних працівників.
4.Актуальне нормативне й навчально-методичне забезпечення
навчально -виховної роботи у закладі освіти на 2024 – 2005 н. р.
5.Методичні поради щодо проведення Першого уроку.
6.Виступ-презентація на тему: «Формувальне оцінювання як
інструмент підвищення якості навчання».
7. Доповідь на тему: «Єдині вимоги до ведення та оцінювання
зошитів у початкових класах».
8.Методичний кластер «Особливості інклюзивного навчання у
початковій школі».
1. СЛУХАЛИ: Єпур О. П., керівника методичного об’єднання, яка
підготувала звіт про свою роботу за 2023 - 2024 навчальний рік.
ВИСТУПИЛИ: Пірус І. П. –вчителька початкових класів, яка
запропонувала вважати роботу шкільного методоб’єднання за
2023/2024 н. р. задовільною.
УХВАЛИЛИ: вважати роботу шкільного методоб’єднання за 2023 -
2024 н. р. задовільною.
2. СЛУХАЛИ: Єпур О. П., керівника методичного об’єднання вчителів
початкових класів, яка презентували план роботи методичного
об’єднання на 2024/2025 навчальний рік.
ВИСТУПИЛИ: Кавка Л. М. – класний керівник 4 класу, яка
запропонувала ухвалити план роботи методичного об’єднання
вчителів початкових класів на 2024/2025 навчальний рік.
УХВАЛИЛИ: план роботи методичного об’єднання вчителів
початкових класів на 2024/2025 навчальний рік схвалити і прийняти
до виконання.
3. СЛУХАЛИ: Бойко О. П., заступника директора з навчально -виховної
роботи, яка підготувала виступ на тему: «Курси підвищення
кваліфікації: траєкторія професійного розвитку педагогічних
працівників». Вона зазначила, що підвищення кваліфікації може
здійснюватися за різними видами (навчання за освітньою програмою,
стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах,
семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-
тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо) та у різних формах
(інституційна, дуальна, на робочому місці (на виробництві) тощо).
Загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного працівника
закладу загальної середньої, професійної та фахової передвищої
освіти не може бути менше, ніж 150 годин на п’ять років, а обсяг
підвищення кваліфікації педагогічного працівника дошкільного,
позашкільного закладу освіти – менше, ніж 120 годин на п’ять років.
Щорічний обсяг (кількість годин) підвищення кваліфікації
визначається педагогічним працівником та має бути відображений у
відповідному плані підвищення кваліфікації, а в рік проходження
атестації має бути не меншим зазначених вище обсягів. При цьому,
облік годин підвищення кваліфікації педагогічних працівників
здійснюється за накопичувальною системою. Якщо обсяг підвищення
кваліфікації визначається в кредитах Європейської кредитної
трансферно-накопичувальної системи, то 1 кредит дорівнює 30
годинам.
УХВАЛИЛИ: скласти індивідуальні плани підвищення кваліфікації.
4. СЛУХАЛИ: Пірус І. П., класного керівника 4 класу, яка розповіла про
актуальне нормативне й навчально-методичне забезпечення
навчальної та виховної роботи у закладі освіти на 2024 - 2025 н. р.
ВИСТУПИЛИ: Очеретна Є. Б. – класний керівник 1 класу, яка
запропонувала використовувати в роботі методичні рекомендації
щодо організації навчально - виховної роботи на 2024 - 2025
навчальний рік.
УХВАЛИЛИ: взяти до уваги та використовувати в роботі методичні
рекомендації щодо організації навчально - виховної роботи на 2024 -
2025 навчальний рік.
5. СЛУХАЛИ: Єпур О. П., керівника МО, яка підготувала методичні
рекомендації щодо проведення Першого уроку.
ВИСТУПИЛИ: Свентух Г. І. – керівник закладу освіти, яка
запропонувала використовувати методичні рекомендації під час
підготовки до Першого уроку.
УХВАЛИЛИ: використовувати медичні поради під час підготовки до
Першого уроку, які розміщені на сайті МОНУ.
6. СЛУХАЛИ: Кавку Л. М., класного керівника 4 класу, яка виступила із
презентацією «Формувальне оцінювання як інструмент підвищення
якості навчання». Оцінювання навчальних досягнень здобувачів
освіти — обов’язкова складова освітнього процесу. Нині він
змінюється, тож, природно, слід переглядати й реалізовувати
принципово нові підходи щодо оцінювання в освітній системі. Таким
концептуальним підходом є формувальне оцінювання навчальних
досягнень учнів, що дає змогу:
-уникнути негативних моментів у навчанні;
-індивідуалізувати освітній процес;
-підвищити навчальну мотивацію й самостійність учнів.
Формувальний підхід потребує психологічного перелаштування
вчителя, зміни ставлення учнів і їхніх батьків до шкільних оцінок
Формувальне оцінювання — це інтерактивне оцінювання прогресу
здобувачів освіти, що дає змогу вчителю відповідно адаптувати
освітній процес, опираючись на дані відстеження особистісного
розвитку дітей та хід набуття ними навчального досвіду й
компетентностей.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний
поступ здобувачів освіти; формувати в дитини впевненість у собі,
наголошуючи на її сильних сторонах, а не на помилках, діагностувати
досягнення на кожному з етапів навчання; вчасно виявляти проблеми
й запобігати їх нашаруванню; підтримувати бажання навчатися та
прагнути максимально можливих результатів; запобігати
побоюванням помилитися.
Тому важливо не порівнювати дітей між собою, а порівнювати те, як
дитина працювала раніше, і як – протягом періоду, що оцінюється.
(Тобто наскільки дитина виросла над собою ж.)
В основі формувального – позитивне оцінювання. У МОН зазначають,
що маленькі діти сприймають оцінку за завдання як оцінювання себе
особисто. Тому негативна оцінка в їхньому розумінні – це негативне
ставлення до себе з боку вчителя. Методичні рекомендації
пропонують, як уникнути цього:
1. Доброзичливе ставлення до учня, як до особистості.
2. Позитивне ставлення до зусиль учня, які він спрямовує, щоб
розв’язати задачі (навіть, якщо вони не дали позитивного
результату).
Така система дозволяє підтримати слабших учнів. Виконуючи легші
завдання, вони не відчуватимуть себе невдахами, адже їхні зусилля
оцінюватимуть так само, як і зусилля інших.
Формувальне оцінювання забезпечує зворотний зв’язок учням щодо
власного прогресу та професійного росту і має орієнтуватись на
майбутнє, щоб допомогти учням у підготовці до успішного
завершення навчального курсу та досягненні очікуваних навчальних
результатів, які оцінюють під час підсумкової оцінки по завершенні
вивчення навчального курсу. Результати формувального оцінювання
можуть враховувати при визначенні кінцевої оцінки засвоєння
навчального курсу. Це спонукає учнів до вдумливого ставлення до
формувального оцінювання. Це також допомагає розподілити кінцеву
оцінку на кілька проміжних, під час яких використовують різні методи
оцінювання, і зменшує напруження, пов’язане з отриманням кінцевої
оцінки.
ВИСТУПИЛИ: Пірус І. П., класний керівник 1 класу, яка відмітила, що
за формувальним оцінюванням відстежується особистісний розвиток
дитини та хід опановування нею навчального досвіду як основи
компетентності. Таке оцінювання дозволяє:
-вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку учнів;
-оцінити або визначити досягнення дітей на кожному з етапів
освітнього процесу;
-вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаровуванню;
-мотивувати учнів до прагнення здобути максимально можливі
результати;
-виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися,
відсутність побоювання помилитися, переконання у своїх
можливостях і здібностях.
УХВАЛИЛИ:
1.Вчителям початкових класів:
1.1 Здійснювати постійно формувальне оцінювання як невід'ємний
складник освітнього процесу, метою якого є відстеження
особистісного розвитку учнів, процесу опанування ними навчального
досвіду як основи компетентності, забезпечення індивідуальної
траєкторії розвитку особистості.
1.2 Організовувати само- та взаємооцінювання здобувачів освіти на
регулярній основі за визначеними критеріями до умінь, що є
наскрізними, та складових компетентностей, залежно від
навчального поступу учнів.
1.3 Під час проєктування уроків використовувати арсенал
технологічних вправ, що були запропоновані на педагогічній раді.
2. Класоводам 1 – 4 класів:
2.1. Здійснювати формувальне та підсумкове оцінювання відповідно
до пункту 28 Державного стандарту.
упродовж 2024 – 2025 н.р.
2.2. Оформлювати результати підсумкового оцінювання на
предметних сторінках, відповідно до зразка Додаток 4, Наказу МОН
від 13. 07. 21 р. №813 «Про затвердження методичних рекомендацій
щодо оцінювання результатів навчання учнів 1 – 4 класів ЗЗСО».
травень 2025 року
2.3. Здобувачів освіти 1 – 2 класів оцінювати вербально, 3 – 4 клас за
рівневою шкалою.
упродовж 2024 – 2025 н. р.
2.4. Фіксувати всі види перевірок та здійснювати їх оцінювання в
електронному журналі відповідно до методичних рекомендацій 2024
– 2025 н.р.
2.5. Затвердити Свідоцтво досягнень учнів 1- 2 , 3 – 4 класів,
відповідно до зразка додатку 3,, 4 Наказу МОН від 13.07.21 р. №813
«Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання
результатів навчання учнів 1 – 4 класів ЗЗСО».
7. СЛУХАЛИ: Пірус І. П., вчительку англійської мови, яка ознайомила ,
з доповіддю на тему : «Єдині вимоги до ведення та оцінювання
зошитів у початкових класах».
Для навчальної роботи в початкових класах використовуються
зошити, що відповідають чинним в Україні стандартам, з такими
видами графічної сітки:
● у дві горизонтальні лінії різної інтенсивності з похилими лініями;
● у дві горизонтальні лінії різної інтенсивності без похилих ліній;
● з горизонтальними лініями;
● у клітинку з нормою лініювання 5,0 х 5,0 мм.
На кожній сторінці зошита із зовнішнього боку вертикального зрізу
залишається поле завширшки 2 см, відмежоване вертикальною
лінією червоного кольору.
У 2–4 класах для навчальних класних і домашніх завдань з української
та іноземної мов, математики рекомендується вести по два зошити
(для періодичної заміни їх під час перевірки вчителем).
Письмові діагностувальні роботи рекомендується виконувати у
зошитах для діагностувальних робіт або на окремих аркушах, бланках
тощо. Результатом оцінювання діагностувальної роботи є оцінне
судження або інша вербальна оцінка, за вибором учителя. Зразки
можливих оцінювальних суджень учителя представлені в
Методичних рекомендаціях (наказ МОН України від 13.07.2021 №
813). Оцінювальне судження має бути чітким, конкретним,
лаконічним, конструктивним щодо подальших дій учня, записаним з
дотриманням культури писемного мовлення.
За потреби можна також використовувати зошити з друкованою
основою з інших предметів інваріантної складової, що разом з
підручником становлять єдиний навчальний комплект.
Кожна письмова робота, виконана учнем початкових класів в зошитах
(зокрема, в зошитах з друкованою основою), перевіряється до
наступного уроку.
У 1-х та 2-х класах зошити підписує вчитель, у 3-4 класах ― це роблять
учні за зразком, написаним учителем на дошці, наприклад:
Зошит Зошит
з української мови для діагностувальних робіт
здобувачки освіти 3 класу з української мови
Рожнятівського ліцею здобувачки освіти 3 класу
Бануляк Софії Рожнятівського ліцею
Бануляк Софії
Прізвище та ім’я здобувача освіти записується в родовому відмінку
однини.
У кінці підпису зошита крапка не ставиться.
У письмовій роботі з мов і математики рекомендується зазначати
дату виконання роботи, яка це робота (класна чи домашня), вид
завдання (вправа, диктант, твір, переказ, задача тощо), заголовок
зв’язного тексту (переказу, розповіді тощо). У кінці заголовків крапка
не ставиться.
На розсуд учителя у 1-му, 2-му та 3-му класах вид завдання можна не
зазначати з метою економії часу на уроці.
Дату та назву роботи учні записують, починаючи з 2-го класу
початкової школи. Наприклад:
14 жовтня
Класна робота
Вправа 57
17 березня
Домашня робота
Задача 187
У 4-му класі дату виконання роботи з мови записують словами, з
математики ― на розсуд учителя.
Дев’ятнадцяте квітня
Класна робота
Словниковий диктант
У зошитах для діагностувальних робіт учні пишуть дату, вид завдання і
заголовок тексту. Наприклад:
10 грудня
Диктант
Пташки взимку
17 березня
Математичний диктант
У 1–4 класах рекомендується використовувати для письма кулькові
ручки з пастою синього кольору (1-4 класи), а для креслення ―
олівець.
Під час виконання письмової роботи учням рекомендується
дотримуватися однакових інтервалів між словами, дописувати кожен
рядок до кінця, орієнтуючись на правила переносу і не виходячи за
межі рядка, дотримуватися абзаців.
Якщо потрібно виправити помилку, учень має закреслити
неправильно написану літеру чи цифру навскіс (справа наліво) і
замість неї зверху написати необхідну літеру чи цифру. Якщо треба
замінити слово, словосполучення, речення або числовий вираз, то
його слід закреслити тонкою горизонтальною лінією, а не брати в
дужки, оскільки дужки є пунктуаційним знаком, і далі записати
правильно.
Виправлення (закреслення та поновлення) написаного треба робити
ручкою, а не олівцем.
Учні мають бережливо використовувати зошит: не починати новий,
доки не списано попередній; користуватися обгортками; не бруднити
сторінок; не виривати аркушів.
Заміна зошитів блокнотами або окремими аркушами паперу не
рекомендується.
Вимоги до оформлення письмових робіт з української мови
У період навчання грамоти учні 1-го класу виконують навчальні
завдання в зошиті з друкованою основою (зошити для письма і
розвитку мовлення), де подано зразки написання літер, їх поєднань,
окремих слів і речень, а також вправи на розвиток мислення і
мовлення школярів.
Щоб навчити першокласників орієнтуватись у розлініюванні зошита
та для виконання індивідуальних, диференційованих вправ і завдань,
починаючи з листопада (січня), можна паралельно практикувати
виконання окремих завдань у шкільних зошитах з таким самим
розлініюванням.
Завдання, пов’язані з мовним аналізом (креслення схем речень,
звуко-складової структури слів, “друкування” тощо), першокласникам
рекомендується виконувати в окремому зошиті в клітинку.
У 2-му класі на уроках української та інших мов учні пишуть у зошитах
в дві лінії з похилими лініями. У І семестрі 3-го класу учні
продовжують писати в таких самих зошитах або в зошитах у дві
горизонтальні лінії без похилих ліній. У третьому класі учні поступово
переходять на письмо в зошитах в одну лінію. Повний перехід усіх
учнів класу на письмо в одну лінію може бути закінчений наприкінці
3-го класу. Висота малих літер у цих зошитах повинна бути близько
1/2 висоти робочої лінії.
Записи на новій сторінці зошита учні починають робити з першого
робочого рядка.
Початок запису тексту і його заголовок мають бути на одній сторінці.
Якщо залишаються вільні рядки на сторінці, то їх можна
використовувати для виконання інших завдань на розсуд учителя.
Між датою і назвою роботи (класна, домашня), між назвою та видом
роботи, а також між видом роботи та заголовком рядок не
пропускають. У зошитах з графічними сітками у дві горизонтальні лінії
різної інтенсивності з похилими лініями та без них між кінцевим
рядком тексту однієї письмової роботи і початком наступної
рекомендуємо пропускати один робочий рядок; у зошитах з
графічною сіткою з горизонтальними лініями ― два робочі рядки для
відокремлення однієї роботи від іншої та для виставляння оцінки і
записів учителя.
Вимоги до оформлення письмових робіт з математики
Навчальні письмові завдання з математики учні виконують у зошитах
у клітинку.
Запис математичних завдань розпочинають на другій повній клітинці
зверху та другій клітинці від поля чи згину сторінки зошита.
Між записами дати, назви роботи та її виду в зошитах з математики
пропускають одну клітинку.
Між кінцевим рядком завдання однієї письмової роботи і початком
наступної в зошитах з математики пропускають чотири клітинки для
виставляння оцінки та для приміток учителя.
Літери і цифри рекомендується писати у клітинці зошита похило,
кожну цифру, знак і літеру ― записувати в окремій клітинці.
Цифри в 1–4 класах записуються висотою в одну клітинку. Малі літери
в 1-2 класах ― висотою в одну клітинку, в 3-4 класах ― 2/3 клітинки.
Великі літери в 1–4 класах пишуть заввишки в півтори клітинки.
Математичні вирази можна розміщувати в рядок або в стовпчик.
Між виразами відстань добирають довільно, але з дотриманням
симетрії та економії паперу.
Для полегшення пошуку способу розв’язання задачі пропонується
записувати текст задачі коротко, використовуючи різноманітні форми:
схему, таблицю, графічні умовні позначення, малюнок, орієнтуючись
на опорні слова тексту.
У запитанні задачі найменування одиниць величини пишуть повністю,
наприклад:
Скільки кілограмів картоплі в двох кошиках?
Після чисел найменування пишуть скорочено (відповідно до
Державного стандарту України “Інформація та документація.
Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні
вимоги та правила” (ДТСУ 3582-97), затвердженого наказом
Держстандарту України від 4 липня 1997 р. № 391):
● без крапки: 3 мм, 5 см, 7 дм, 9 м, 12 км; 2г, 7 кг, 9 ц, 10 т; 12 с, 17 хв,
15 год; 15 грн;
● крапка ставиться після скороченого найменування грошової
одиниці – копійки: 20 к.
Одиниці швидкості скорочено записують так: 60 м/с (або 60 м за 1 с),
17 км/год (або 17 км за 1 год).
Одиниці площі: 18 см2, 31 дм2, 73 м2. Висота цифри 2 біля літери
орієнтовно становить 1/2 клітинки.
Назви предметів біля цифри записують за правилами скорочень: 8 д.
(8 дерев), 14 гр. (14 грибів), 36 ябл. (36 яблук).
У відповіді до задачі назви предметів пишуть повністю: учень
прочитав 5 казок.
У 1-му і 2-му класах відповідь задачі записують коротко, наприклад: 7
кг цукру. Повну відповідь рекомендується записувати, починаючи з 3-
го класу, її слід будувати за загальними правилами побудови речень
(відповідей на запитання).
У складеній задачі після кожної дії, окрім останньої, коротко
записується пояснення, наприклад:
1) 18 + 9 = 27 (кг ) ― зібрали яблук.
2) 27 : 3 = 9 (кг)
Відповідь: в один ящик умістилось 9 кг яблук.
Вимоги до перевірки письмових робіт
Контроль якості виконання письмових робіт - важливий стимул
розвитку грамотності і писемного мовлення учнів.
Учитель повинен систематично перевіряти та оцінювати якість
виконання письмової роботи учнями, оскільки це дає йому
можливість визначити рівень їхніх знань, умінь і навичок і планувати
навчально-корекційну роботу на діагностичній основі.
Усі письмові роботи, зокрема диктанти, перекази, твори, а також
самостійні роботи навчального і діагностувального характеру слід
перевіряти до наступного уроку.
Письмову роботу над помилками виконують у зошитах для
діагностувальних робіт після їх перевірки, а продовжують
закріпленням правильних написань, дій на наступних уроках у
робочих зошитах.
Koжeн вид помилок як з мови, так і з математики потребує від
учителя відповідного способу виправлення.
Графічно неправильно написану літеру або цифру вчитель підкреслює
і на полях дає зразок правильного їх написання.
Помічену в обчисленнях помилку у здобувачів освіти 3 – 4 класів
вчитель тільки підкреслює, а учень повинен правильно обчислити й
виправити її. У зошитах школярів, які самостійно не можуть виправити
неправильний результат обчислення, учитель може закреслити його і
зверху написати правильний. У 1 – 2 класах виправляє вчитель усі
помилки.
Стилістичні і лексичні помилки підкреслюють у тексті хвилястою
лінією.
Пунктуаційні помилки вчитель виправляє власноруч, але в процесі їх
опрацювання вимагає від дітей аргументованого пояснення
надписаних чи дописаних пунктуаційних знаків на основі правил чи
наведення відповідних прикладів.
Виправляти неправильний результат по написаному не дозволяється.
Усі записи, зроблені вчителем в учнівському зошиті (виправлення
помилок, підкреслення, зразки письма, оцінні судження і підпис),
повинні бути виконані чітко й охайно зеленою пастою, мають бути
взірцем для учнів.
УХВАЛИЛИ: чітко дотримуватися єдиних вимог щодо ведення та
оцінювання зошитів, які затвердили на засіданні шкільного
методичного об’єднання вчителів початкових класів.
8. СЛУХАЛИ: Очеретну Є. Б. та Пірус К. В., які провели методичний
кластер на тему: «Особливості інклюзивного навчання в початковій
школі».
ВИСТУПИЛИ: Бойко О. П. – заступник директора з виховної роботи,
яка запропонувала провести просвітницьку роботу серед здобувачів
освіти, скласти план заходів корекційних занять та налагодити
взаємодію із батьками.
УХВАЛИЛИ: провести просвітницьку роботу серед здобувачів освіти,
скласти план заходів корекційних занять та налагодити взаємодію із
сім'єю.
Голова МО _________________ Єпур О. П.
Секретар _________________ Пірус І. П.
ПРОТОКОЛ №2
методичного об’єднання вчителів початкових класів
«Національно-патріотичне виховання школярів – шлях до життєвої компетентності»
від «31» жовтня 2024 року
Присутні: 9 членів МО
Відсутні: -
Запрошені: Бануляк Т. М. – практичний психолог.
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
- Виховання національно-патріотичних цінностей – пріоритетне завдання виховної системи.
- Патріотизм як особистісна цінність: концептуальні засади національно-патріотичного виховання.
- Вплив воєнних дій в Україні на психічне здоров'я людини.
- Способи допомоги при різних реакціях на травматичні події.
- Учнівське волонтерство й благодійність під час війни, або супер-героєм може стати кожен (з досвіду роботи).
1. СЛУХАЛИ: Єпур О. П., керівника МО, яка підготувала доповідь на тему: «Виховання національно-патріотичних цінностей – пріоритетне завдання виховної системи». Удосконалення системи національно-патріотичного виховання слід здійснювати шляхом розвитку у суспільстві високої соціальної активності, громадянської відповідальності, духовності, становлення громадянського суспільства, що складатиметься з молодих громадян, які володіють високою свідомістю та здатністю проявити її в повсякденній діяльності із забезпечення сталого розвитку; утвердження у суспільстві поваги до культурного та історичного минулого України; створення і забезпечення реалізації можливостей для повноцінної соціалізації молодих громадян, більш активного залучення їх у вирішення соціально-економічних, культурних, правових, екологічних та інших проблем, як загальнодержавного так і місцевого значення; виховання молодих громадян у дусі поваги до Конституції країни, законності, норм суспільного та колективного життя, створення умов для забезпечення реалізації конституційних прав людини та його обов’язків, громадянського та професійного обов’язку; розвиток відчуття у молодих громадян почуття гордості, глибокої поваги до символів держави - Герба, Прапора, Гімну України, іншої загальнодержавної та регіональної символіки та історичних святинь, гордості за країну, а також окремі регіони та міста; створення умов для посилення патріотичної направленості телерадіомовлення та інших засобів масової інформації при висвітленні подій та явищ суспільного життя, активна протидія антипатріотизму, маніпулюванню інформацією, фальсифікації історії України; формування расової, національної, релігійної терпимості, розвиток дружніх відносин між представниками різних етнічних груп.
ВИСТУПИЛИ: Пірус І. П. – вчителька англійської мови, яка запропонувала створити належні умови для формування патріотичної свідомості учнівської молоді як однієї із найважливіших цінностей і основ морально-духовної єдності суспільства, виховання активної громадянської позиції, гідного виконання суспільного державного обов'язку, виховання правової культури, поваги до законів України, державних символів, історичних святинь, формування мовної культури, духовних цінностей українського патріота.
УХВАЛИЛИ: забезпечувати створення належних умов для формування патріотичної свідомості учнівської молоді як однієї із найважливіших цінностей і основ морально-духовної єдності суспільства, виховання активної громадянської позиції, гідного виконання суспільного державного обов'язку, виховання правової культури, поваги до законів України, державних символів, історичних святинь, формування мовної культури, духовних цінностей українського патріота.
2. СЛУХАЛИ: Кавка Л. М., класного керівника 4 класу, яка виступила із доповіддю на тему: «Патріотизм як особистісна цінність: концептуальні засади національно-патріотичного виховання». Завдання педагогів у розвитку національної свідомості школярів полягає: перше – пояснити важливість національного відчуття, необхідність існування національної ідеї. Друге завдання педагогів – допомогти повернути зв’язок з утраченим корінням. Треба зрозуміти, що Україна – це ми з вами, а школа - місце, де дитині мають нагадати, хто вона.
ВИСТУПИЛИ: Пірус К. В., асистент вчителя , яка запропонувала спрямувати роботу класних керівників на реалізацію основних завдань патріотичного виховання відповідно до Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2024/2025 н. р.
УХВАЛИЛИ: спрямувати роботу класних керівників на реалізацію основних завдань патріотичного виховання відповідно до Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2024/2025 н. р.
3. СЛУХАЛИ: Бануляк Т. В., практичного психолога, які розповіла про вплив воєнних дій в Україні на психічне здоров'я людини. Війна вплинула на психоемоційний стан людей – збільшилася кількість тривожних та депресивних станів, психосоматичних проявів (шлунково-кишкові розлади, головні болі, стрибки артеріального тиску, алергічні реакції, порушення сну тощо) неконтрольованої агресії, насильства, схильності до зловживання алкоголем і наркотичними засобами, суїцидальних думок, що супроводжуються переживанням втрати: близьких, дому, ідентичності.
УХВАЛИЛИ: дотримуватися запропонованих рекомендацій.
4. СЛУХАЛИ: Кавку Л. М., класного керівника 4 класу, яка підготувала практичний кейс порад на тему: «Способи допомоги при різних реакціях на травматичні події».
ВИСТУПИЛИ: Прадівляна Т. В. – вихователь ГПД, яка запропонувала використовувати рекомендації під час індивідуальної роботи зі здобувачами освіти.
УХВАЛИЛИ: використовувати рекомендації під час індивідуальної роботи зі здобувачами освіти.
5. СЛУХАЛИ: Пірус І. П., вчителька англійнської мови, яка поділилися досвідом роботи на тему: «Учнівське волонтерство й благодійність під час війни, або супер-героєм може стати кожен». Доброчинна діяльність формує в учнів почуття відповідальності за доручену справу й тих людей, які потребують допомоги та підтримки, надає значущості їхній участі, допомагає на конкретних справах переконатися у власній спроможності розв’язувати проблеми своєї громади та згуртовувати небайдужих громадян і громадянок навколо їх розв’язання, знаходити ефективне партнерство.
ВИСТУПИЛИ: Кавка Л. М. – класний керівник 4 класу, яка запропонувала заохочувати учнів до волонтерської роботи.
УХВАЛИЛИ: заохочувати учнів до волонтерської роботи.
Голова МО _________________ Єпур О. П.
Секретар _________________ Пірус І. П.
ПРОТОКОЛ №3
методичного об’єднання вчителів початкових класів
«Розвиток цифрової компетентності. Організація онлайн-простору класного керівника»
від «30» грудня 2024 року
Присутні: 9 членів МО
Відсутні: -
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
- Виховна діяльність педагогів Нової української школи: особливості та шляхи реалізації.
- Основні принципи медіаграмотності – важливої компетентності сучасного вчителя.
- Інноваційні підходи у вихованні учнів в умовах реформування виховного середовища НУШ.
- Профілактика дитячого травматизму.
- Майстер-клас «Використання інтернет ресурсів для організації зворотного зв’язку в арсеналі класного керівника».
- Поради щодо спілкування з людьми, які мають інвалідність.
1. СЛУХАЛИ: Пірус І. П., класного керівника 1 класу, яка підготувала доповідь на тему: «Виховна діяльність педагогів Нової української школи: особливості та шляхи реалізації». Формула успішної Нової української школи містить такі ключові компоненти: новий зміст освіти, наскрізний процес виховання, педагогіка партнерства, дитиноцентризм, нова структура школи. По-перше, виховний простір повинен відповідати умові всеохоплення; по-друге, виховний простір НУШ має бути наскрізний, процес виховання систематичним і постійно діючим.
ВИСТУПИЛИ: Єпур О. П. – класний керівник 3 класу, яка запропонувала дотримуватися програм МОН України «НУШ. У поступі до цінностей», «Основні орієнтири виховання».
УХВАЛИЛИ: дотримуватися програм МОН України «НУШ. У поступі до цінностей», «Основні орієнтири виховання».
2. СЛУХАЛИ: Очеретну Є. Б., класного керівника 2 класу, яка виступила із доповіддю на тему: «Основні принципи медіаграмотності – важливої компетентності сучасного вчителя». Медіа формують наше почуття реальності. Ставлення до об’єктів реального світу формується на основі медіаповідомлень, які сконструювали фахівці, що переслідують певні цілі. Будь-яке медіаповідомлення транслює певні цінності прямо або неявно. Медіа впливають на політичну й економічну ситуацію, провокуючи соціальні зміни, змушують нас замислюватися про події, що відбуваються.
ВИСТУПИЛИ: Бойко О. П. – заступник директора з навчально - виховної роботи, яка запропонувала провести цикл занять із кібербезпеки та медіаграмотності.
УХВАЛИЛИ: провести цикл занять із кібербезпеки та медіаграмотності.
3. СЛУХАЛИ: Єпур О. П., класного керівника 3 класу, які розповіла про інноваційні підходи у вихованні здобувачів освіти в умовах реформування виховного середовища НУШ. В основу всіх нових сучасних технологій покладено особистісно-орієнтований та компетентнісний підходи, які зумовлюють в собі не лише знання, але найголовніше, для сучасної дитини – це уміння, навички, цінності, ставлення, які визначають здатність людини успішно вирішувати життєві проблеми та допоможуть впровадити їх в професійну й подальшу навчальну діяльність. Сучасна освіта повинна готувати людину, яка здатна жити в надзвичайно глобалізованому і динамічно змінному світі та сприймати його як суттєву складову власного способу життя.
УХВАЛИЛИ: впроваджувати інноваційні підходи у вихованні здобувачів освіти.
4. СЛУХАЛИ: Кавку Л. М., класного керівника 4 класу, яка підготувала презентацію на тему: «Профілактика дитячого травматизму». Ліцей з початкових класів повинен закласти здобувачам освіти основи знань про самозбереження, при цьому важливо поєднувати розвиток самостійності з вихованням відповідальності за безпечне поводження. У початкових класах ще можлива переорієнтація особистісних якостей дітей, оскільки майже завжди в основі їх небезпечних вчинків лежать занижені або деформовані уявлення про реальний рівень допустимого ризику в різних життєвих ситуаціях.
ВИСТУПИЛИ: Пірус І. П. – класний керівник 1 класу, яка наголосила на важливості дотримання тематики бесід із попередження дитячого травматизму.
УХВАЛИЛИ: дотримуватися тематики бесід із попередження дитячого травматизму.
5. СЛУХАЛИ: Пірус І. П., класного керівника 1 класу, яка провела майстер - клас на тему: «Використання інтернет ресурсів для організації зворотного зв’язку в арсеналі класного керівника». Ефективне застосування інтернет-ресурсів в якості засобів виховання можливе за дотримання низки педагогічних умов: визначення конкретних завдань, що їх планує розв’язати педагог при залученні Інтернет-ресурсів у виховний процес, встановлення педагогічного цензу кожного Інтернет-ресурсу, пропонованого аудиторії, підбір адекватних форм і методів виховної роботи під час використання Інтернет-ресурсів (бесіда, дискусія, змагання тощо), підбір методик для діагностування ефективності залучення Інтернет-ресурсів у якості засобів виховання, систематичний характер використання Інтернет-ресурсів у плануванні та реалізації виховної роботи, спонукання вихованців як до самостійного, так і до спільного опрацювання Інтернет-ресурсів, спонукання до створення власних Інтернет-ресурсів, які б вирізнялись інтелектуальним забарвленням, суспільною корисністю, духовно-моральною спрямованістю.
ВИСТУПИЛИ: Свентух Г. І.– керівник закладу освіти, яка запропонувала використовувати інтернет ресурси і роботі.
УХВАЛИЛИ: використовувати інтернет ресурси і роботі.
6. СЛУХАЛИ: Пірус К. В., асистента вчителя, яка поділилися практичними порадами для здобувачів освіти та вчителів на тему: «Поради щодо спілкування з людьми, які мають обмежені фізичні можливості». Через повномасштабне вторгнення росії, в Україні зросла кількість людей з інвалідністю. Важливо, щоб українці й українки знали і вміли спілкуватися з захисниками, які пережили важкі поранення і пекло війни. Для дитини до 7 років природно питати про щось уголос, бути безпосередньою в реакціях. Насправді краще, якщо діти нас запитають про те, що для них незрозуміло. Але важливо, щоб це було не в присутності людини, якої це стосується. Саме тому краще говорити заздалегідь.
ВИСТУПИЛИ: Кавка Л. М. – класний керівник 4 класу, яка запропонувала провести виховні години, бесіди і обговорити із здобувачами освіти поради щодо спілкування з людьми, які мають обмежені фізичні можливості.
УХВАЛИЛИ: провести виховні години, бесіди і обговорити із здобувачами освіти поради щодо спілкування з людьми, які мають інвалідність
Голова МО _________________ Єпур О. П.
Секретар _________________ Пірус І. П.